Ми всі працюємо в умовах стресу. Як Миколаївський центр підтримки ветеранів почав допомагати місцевим жителям?

Ми всі працюємо в умовах стресу. Як Миколаївський центр підтримки ветеранів почав допомагати місцевим жителям?

Щодня на нашу «гарячу лінію» звертається щонайменше 25 людей за допомогою. Ми не лише надаємо інформацію, а й намагаємося підтримувати таких психологічно, хоча в умовах постійних обстрілів, це не легко. Ми всі працюємо в умовах стресу. Каже Олеся Ольшевська виконуюча обов’язки керівника Миколаївського міського центру підтримки ВПО та ветеранів АТО.

Центр знаходиться фактично на передовій. Ситуація, як і в більшості ветеранських просторів, типова – керівник на фронті, підлеглі тримають оборону.

З 24 лютого Центр повністю переформатував свою роботу під умови війни. Район – неспокійний. Тож, адаптовувалися, в першу чергу, під потреби громади. І якщо до широкомасштабного вторгнення працювали на соціалізацію ветеранів АТО та ВПО, то зараз основний фокус на жителях Миколаєва.

Це і робота з переселенцями або тими, хто виїжджає з «гарячих» точок, це і підтримка незахищених верств населення в місті, це і підтримка родин ветеранів (зокрема і в евакуації їх на більш безпечні території). Олеся Ольшевська каже, що нині працюють дистанційно. І це теж певний виклик, з яким впоралися.

Запуск «гарячої лінії» (097-600-13-11) ініціатива самого колективу. Спочатку обдзвонювали своїх клієнтів самостійно, а вже потім, працювали з усіма, хто потребував допомоги і самостійно виходив на центр. У такий спосіб сформувалася база потреб, які є у населення. Від надання соціально-важливої інформації до юридичних консультацій.

Оскільки Миколаїв – це транзитне місто для переселенців, тож команда підтримувала психологічно тих, хто нашвидко покидав свої домівки. Ще одна категорія, яка потребувала психологічної підтримки і опинилася у полі зору колективу центру – соціальні працівники, які «вигоріли» емоційно через велике навантаження. Тільки із середини травня за психологічною допомогою до психологів центру звернулися приблизно 150 людей, це діти та сім’ї учасників бойових дій та переселенці.

Також колектив долучився до гуманітарної місії. Ними було видано більше 1000 карток на отримання гуманітарної допомоги від місцевої влади. А у партнерстві з міжнародними організаціями сформували та передали місцевим жителям 300 пакунків гумдопомоги, ще 500 готується.

Окрім цього, частина колективу є постійними волонтерами як на підтримку цивільних, так і військових. Зокрема, налагодили плетіння маскувальних сіток для потреб армії.

Особливо чутливою темою для колективу центру на сьогодні є робота з родинами, де чоловік, який пішов служити, рахується безвісти зниклими. Як відзначає Олеся Ольшевська, звертаються дружини і матері таких людей з проханням про допомогу. Адже на сьогодні є багато юридичних колізій як у визначенні такого статусу, так і тому, як діяти у такій ситуації родині.

Щоденні обстріли міста. Неспокійна ситуація в регіоні. Близькість до лінії фронту. Це і є робота в умовах постійного стресу, але колектив не опускає руки і каже «робимо, що можемо, бо поруч є ті, хто потребує нашої підтримки. Зрадити їх не маємо права».

Команда #простір_можливостей у співпраці з Коаліцією ветеранських просторів провадить обмін досвідом за підтримки Isar Ednannia

Підпишись на сторінку у Facebook