Друзі, усі ви знаєте, що наша команда активно працювала з ветеранськими просторами, яких в Україні на сьогодні більше 20.
Робота просторів була націлена саме на підтримку тих, хто браву участь у бойових діях з 2014 року, на їхні родини та родини загиблих.
Психологічна, юридична, соціальна підтримки. Працевлаштування та перекваліфікація. Допомога у відкритті власної справи. Фактично, простори ставали майданчиками, які об’єднували різні цільові групи: влада, ветерани, волонтери, родини ветеранів та родини загиблих.
24 лютого 2022 року кардинально змінило ситуацію. В країні відбулося широкомасштабне вторгнення російської федерації. Чималий відсоток ветеранів повернулися на фронт. Волонтери продовжили-почали волонтерити. Влада перейшла на роботу в умовах воєнного часу.
Більшість ветеранських просторів запрацювали як гуманітарні штаби.
Ми безмежно пишаємося тими людьми, для кого всі ці 8 років питання війни було «на часі». Всі розуміли, що «велика битва» попереду. Тому до неї варто було готуватися. Кожен це робив по-своєму.
Хтось не припиняв волонтерити і допомагати Сходу
Хтось проводив великі інформаційні кампанії і підтримував образ Захисника
Хтось турбувався про психологічне відновлення учасників бойових дій
Хтось допомагав вирішувати соціально-побутові питання як самих ветеранів, так і їхніх родин
Хтось робив усе можливе, аби родини загиблих ніколи не відчували себе покинутими.
Направду, це величезний комплекс роботи. Нині ж нові виклики і нові формати роботи. Ми обов’язково Вас познайомимо з ними.
А зараз готуємось підтримувати один одного. Ділитися набутом досвідом в рамках роботи «гуманітарних штабів». Масштабувати досвід на інші громади. Вже зараз починаємо думати над тим, що буде «після перемоги…» і як ми будемо відбудовувати нашу державу і підтримувати тих, хто сьогодні на передовій і дає нам можливість про це думати.